Вулицю Марини Цвєтаєвої у Києві перейменували на Олександри Екстер 🎉

Із цієї нагоди дістаємо з архівів наш матеріал, присвячений життю і творчому спадку художниці. Екстер прожила у Києві понад 30 років, привезла до України кубофутуризм, подарувала колір Пікассо, реформувала світову сценографію та поєднала авангард з українськими вишивками.

📌 Як художниця проклала міст між мистецтвом України та Західної Європи — читайте у колонці для Telegraf.Design.

🔳 Олександра Екстер, «Міст. Севр», 1914

Час плинний, а штучний інтелект — нова реальність.

Отож ми в Projector Library збираємо панельну дискусію про освіту та ШІ. Що обговоримо:

▪️ чи сильно змінилася загальна архітектура освітнього процесу завдяки ШІ?
▪️ як має реагувати на нові виклики держава та навчальні заклади?
▪️ тестування та іспити, їхня роль в еру ШІ?

Дата: 05.04.2023
Час: 19:00

Реєструйтеся 🖤

Чому-це-шедевр: «Козаки» Володимира Дахна

▪️ Із виходом першої серії «Як козаки куліш варили» (1967), анімаційний серіал відразу здобув величезну популярність, а його персонажі стали народними улюбленцями.

▪️ Володимир Дахно розповідав, як до нього прийшла ідея серіалу: «По-перше, я народився і виріс у Запоріжжі, можливо, звідси — почуття гумору й любов до різноманітних жартів і хохм. По-друге, я завжди цікавився історією Запорозької Січі. Читав Михайла Грушевського, Миколу Костомарова, все, що вдавалося знайти, попри те, що в ті часи тема козацтва належала до заборонених».

▪️ Попри роботу з українським фольклорним матеріалом, «Козаки» успішно крокували міжнародними фестивалями. Яскравий колорит, динаміка, гумор — твір Дахна підкорив серця прихильників анімації по всьому світу.

▪️ Зрештою, автора вшанували Шевченківською премією, а «Козаки» цілком заслужено стали візитівкою української анімації та іконами маскульту.

📽️ Володимир Дахно, «Як козаки куліш варили», 1967, «Київнаукфільм»

Нам треба поговорити про українську культуру.

Про сенси, мистецтво, побутову поведінку, цінності і потреби. Отож збираємо чергове збіговисько, щоб збагнути Україну та закохатися в неї наново.

Обговоримо:
▪️ як полюбити українську культуру, якщо в школі «пройшов повз»;
▪️ яких українських митців будуть вивчати в європейських школах;
▪️ шароварщина vs. висока культура;
▪️ в якому середовищі народжуються шедеври;
▪️ кого читати/слухати/дивитись.

📌 Зустріч відбудеться онлайн, за посиланням. 10 квітня о 19:00.

Додайте в календарик ☝️

Чому-це-шедевр: «Маклена Ґраса» Миколи Куліша і Леся Курбаса 🎭

▪️ До «Маклени Ґраси» Курбас і Куліш уже поставили разом два шедеври — «Народного Малахія» та «Мину Мазайла». Однак ця вистава постала осібно в доробку митців.

▪️ Насичена символізмом, вона порушувала найболючіші проблеми для Леся Курбаса — долі митця в суспільстві. Надворі був 1933 рік, за богемою вже слідкували спецслужби, а українські села помирали з голоду. Щоб прем’єра відбулася, Кулішеві довелося переробити сюжет: оминувши «українські» теми, він помістив дію в Польщу доби економічної кризи. Замаскував усе під сцени визвольної боротьби поляків із режимом Пілсудського.

▪️ 24 вересня того ж року відбулася прем’єра за участю художника сцени Вадима Меллера та найкращих артистів театру «Березіль». Вистава була похмурою, не залишилось навіть символічного сонця, у сторону якого тікає Маклена в оригінальному тексті. Символічно, бо твір став останньою постановкою Курбаса у «Березолі» та останньою п’єсою Куліша. 1937 року обох митців розстріляли.

Автор тисяч будівель, піонер ізраїльської архітектури і, звісно, той, хто приніс баугауз до Тель-Авіва.

Зеєв Рехтер народився у селищі Ковалівка на Миколаївщині. У 1919 році він репатріювався до Палестини, а згодом став одним із провідних ізраїльських архітекторів. Його авторству належать будівлі всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО — Білого Міста Тель-Авіва.

📌 Читайте матеріал про митця — у нашій колонці для Telegraf.Design.